Божественна літургія у день св. Миколая 22 травня: 100 років першої української літургії Миколи Леонтовича (відеозапис)

Сьогодні, 22 травня, у Переполовіння П’ятидесятниці та на свято перенесення мощів святителя Миколая, в нашому соборі за сприяння Голови Парафіяльної ради Ігоря Лисова відбулася унікальна служба. Рівно 100 років тому вперше було відслужено Божественну літургію українською мовою – це сталося в Києві у Миколаївському соборі, який пізніше зруйнували більшовіки. Музику для цієї літургії написав всесвітньо відомий композитор Микола Леонтович, він же тоді й диригував хором. Тепер, рівно через 100 років, другий раз після столітньої перерви, хор нашого Спасо-Преображенського собору під управлінням Олександра Тарасенка заспівав повну літургію М.Леонтовича. Очолив богослужіння митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр у співслужінні духовенства собору, кліриків Переяславсько-Вишневської єпархії Православної Церкви України та гостя з Гальської єпархії Константинопольського Патріархату – диякона Антона Гелясова. Богослужіння зібрало багато вірних, серед яких було чимало діячів культури та мистецтва.

За сприяння голови Парафіяльної ради Ігоря Лисова богослужіння транслювалося наживо тут на нашому сайті та на YouTube-каналі Спасо-Преображенського собору.

«Це надзвичайно симпатична людина, делікатна й тиха… тому його скрізь затирають, відсовують, хоч насправді – велика одиниця серед музичних кіл, з великими здібностями і талантом; він ніби різбляр у музиці, що творить найтонші музичні вартості, неначе мереживо з шовку. Його техніка, обробка найменшої речі на стільки ажурна, ніби тонка різьба з золота, прикрашена самоцвітним камінням…»

Так говорив про Миколу Леонтовича Кирило Стеценко.

Ця майстерність виразно помітна у церковній музиці композитора. В контексті тогочасної української богослужбово-співочої традиції його твори виділялися використанням різних регіональних традицій з опорою на рідний Леонтовичу подільський церковно-співочий стиль. Там на Поділлі, після підпорядкування Московському патріархату у 1795 році, корінне духовенство краю ревно зберігало давні українські богослужбові традиції. Тут панувала традиція української вимови церковно-слов`янських текстів за богослужінням, яку плекали вихованці Кам`янець-Подільської семінарії. Послідовна позиція подільського духовенства виявилась і в роки утвердження автокефалії: пріоритетним оголошувався розвиток національних засад. Для випускника Кам’янець-Подільської духовної семінарії, сина подільського священика – композитора Миколи Леонтовича, ці настанови виявилися близькими – його творчі пошуки у богослужбовій музиці були спрямовані до синтезу мелодичного передання церкви та народно-пісенних традицій. У духовних творах Леонтовича ми чуємо і питомо українське двоголосся у жіночих голосах і могутні чоловічі ансамблі, що ніби долинають до нас з доби козацького бароко…

«Літургія святого Іоанна Златоустого» композитора органічно продовжує лінію розвитку цього жанру. Опираючись на традицію, композитор привносить в церковну музику глибинну ліричність, витоки якої пов`язані з безсмертними іменами Максима Березовського та Артемія Веделя. До синтезу співочого обіходу церкви та фольклорної стилістики, в своїй Літургії, композитор підходить вкрай обережно. Інтонаційна однорідність її тематичного матеріалу, попри використання регіональних традицій галицького, київського, подільського розспівів та їх яскраву авторську інтерпретацію, виразно засвідчує ідею єдності національного стилю, потужного щодо можливості розробки національних джерел. А від так Літургія Леонтовича стає по-справжньому соборною, коли кожен українець чи то з прикарпаття, чи то з київщини чує в ній своє – рідне.

З першого акорду Літургії у вірних виникає відчуття щирості і тепла, яке не зникає до завершення циклу. Тут ми відчуваємо прозорість і простоту, щирість і містичну споглядальність («Херувимська пісня»), питомо церковну псалмодійність («У царстві Твоїм» і «Вірую») і «веснянкову» святковість («Єдинородний Сину»). Все це відтворює щиросердність та високу піднесеність українського богослужіння.
Рівно 100 років тому – 22 травня 1919 року у Свято-Миколаївському військовому соборі Києва, збудованому коштом нашого великого Гетьмана Івана Мазепи в кінці XVII століття, вперше в історії української церкви прозвучала Літургія Іоана Златоустого нашого видатного композитора Миколи Леонтовича. Ця подія зібрала силу силенну київського люду і за свідченнями очевидців далеко не всіх вірних в той день зміг вмістити величний храм на Печерську… Люди зі сльозами на очах молилися слухаючи Службу Божу і піснеспіви рідною мовою, вітали один одного із заснуванням першої української парафії в Києві, храмовим святом і щиро здоровили композитора, який в той був тезоіменитим і виступив також як регент хору!

Олександр Тарасенко, заслужений діяч мистецтв України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.