В суботу 26 листопада за Божественною літургією в Спасо-Преображенському посилено молилися про упокоєння в оселях з праведними всіх співвітчизників наших, голодом від безбожних заморених та за правду Божу закатованих. Божественну літургію цього дня очолив митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр у співслужінні гостя з Волині протоієрея Валентина Марчука та духовенства собору.
Молитва за жертви Голодомору і репресій
Господи! Пом’яни душі усіх безвинно загиблих від Голодомору та інших репресій, закатованих та вбитих братів і сестер наших. Подаруй вічний спокій в Твоїх світлих оселях тим, хто пройшов через страшні душевні муки, спостерігаючи за стражданнями власних дітей. Упокой, Боже, усіх жертв Голодомору і репресій в оселях з праведними. Прийми, Боже, як мучеництво їхній біль і сльози. Святими молитвами загиблих та пам’яттю про них очисти, Господи, нас сьогодні від усілякої байдужості і жорстокосердя, ненависті та нетерпимості. І нехай, Боже, милістю Твоєю подібна біда на нашій землі ніколи не повториться знову. Амінь.
* * *
Варто зауважити, що за життя блаженної пам’яті Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир завжди брав участь у поминальних заходах та відправляв заупокійні богослужіння за жертвами Голодоморів, а також багато зробив для увічнення пам’яті загиблих від голоду, адже знає про ці страшні часи не з чуток. Від Голодомору постраждала сім’я майбутнього Предстоятеля. Про це Блаженніший владика згадував у книзі “Піст від диявола”, що була видина з його благословення у 2003 році. Увірвавшись до батьківської хати, червоноармійці забрали останню горстку крупи, якою мати хотіла накормити одного з братів владики Володимира. Його Блаженство народився через кілька років після після часів лихоліть, але відчув на собі голодомор 1946-1947 років.
У 2008 році владика Володимир на сільському цвинтарі в рідних Марківцях освятив пам’ятник односельчанам, померлим під час Голодомору 1932–1933 років. Цей монумент був виготовлений з ініціативи та на кошти Його Блаженства.