Протоієрей Валерій Кравець

Протоієрей Валерій Кравець

Протоієрей Валерій Кравець

Протоієрей Валерій Мефодійович Кравець народився 03 березня 1980 року у селі Залісці Збаразького р-н., Тернопільської області в родині священнослужителя.

День ангела: 22 березня.

У 1997 році закінчив Залісецьку Загальноосвітню школу I-III ст.

2001 року закінчив Київську Духовну Семінарію, 2005-го – Київську Духовну Академію. За наукову працю на тему «Відносини держави і православної Церкви в XX столітті на території України в історичних, соціальних і законодавчих аспектах» одержав учений ступінь кандидата богослов’я.

18 листопада 2005 року розпорядженням Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимиром призначений референтом Відділу Зовнішніх Церковних зв’язків УПЦ.

Одружений. Дружина – Кравець Ксенія Ярославівна.

Син – Кравець Ілля.

4 грудня 2007 року Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Володимиром рукопокладений у сан диякона, а 23 грудня того ж року з благословення Предстоятеля УПЦ єпископ Мукачівський і Ужгородський Феодор звершив ієрейську хіротонію, під час якої Митрополит Володимир нагородив правом носіння наперсного хреста.

2 серпня 2007 року Предстоятелем Української Православної Церкви возведений в сан протоієрея з правом носіння хреста з прикрасами.

28 вересня 2009 року призначений Головою Служби протоколу Київської Митрополії Української Православної Церкви.

З 28 вересня 2009 року по жовтень 2010 року ніс послуг помічника настоятеля храму Всіх Святих комплексу Кафедрального собору на честь Воскресіння Христового м. Києва.

З 13 жовтня 2010 року призначений кліриком Ставропігійного Спасо-Преображенського собору м. Києва, а з 29 серпня 2011 благочинним.

У день світлого Христового Воскресіння 2011 року Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Володимиром нагороджений митрою.

До свята Покрови 2015 року Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм нагороджений правом носіння другого хреста.

 Божественну літургію відправляє прот. Валерій Кравець:

– О. Валерій, будь ласка, розкажіть, як ви прийшли до Церкви, які люди на вас найбільше впливали, які події вели вас до Бога, зміцнювали віру, сприймалися як одкровення?

– Як християнин у Церкву я прийшов через Таїнство Святого Хрещення, яке я прийняв у Свято-Покровській церкві села Залісці у 1980 році, в селі, яке дало Православній Церкві понад триста священнослужителів. Виховувався я в сім’ї священика. Вже з раннього дитинства першим моїм духовним наставником стала моя бабуся, яка часто брала мене з собою до церкви, де я практично щонеділі причащався Святих Христових Таїн. Разом з бабусею один раз на місяць 12 кілометрів пішки ми ходили до Свято-Успенської Почаївської Лаври. У дванадцять років я вперше самостійно прочитав Святе Євангеліє, що справило величезний вплив на моє духовне зростання. Я переконався, що якщо людина прагне до Бога, то Господь йде йому назустріч. У мене дозріло бажання стати священиком. Я почав самостійно відвідувати церкву. Навчаючись у школі, я прислужував у вівтарі Свято-Покровського храму. По закінченні школи вступив до Київських духовних шкіл, по закінчені яких одружився і був висвячений у сан священика.

– У чому, на вашу думку, полягає подвиг священицького служіння?

– Подвиг священицького служіння полягає в жертовності. У священика на першому місці повинна бути любов до Бога, на другому – до Церкви, на третьому – до пастви і тільки на четвертому до своєї родини. Пастир добрий життя своє покладає за овець.

– Суспільство в наш час стрімко змінюється; у чому основні відмінності колишніх поколінь від сучасної молоді?

– Господь закликає нас любити Його всім розумом своїм. Релігія є наш світогляд, Євангеліє – наша свідомість, святі отці і вчителі церкви – наші наставники, сонми святих – приклади для наслідування. Вільнодумство в Церкві до добра не приведе, лише до розколів і єресей. Потрібно просити Бога про дарування чистоти і святості думки, і не ухилятися від православного вчення. У чистоті православ’я багатовікове єднання нашої свідомості. Будь-яких відмінностей колишніх поколінь від сучасних я не знаходжу. На щастя, а може бути, і на жаль, молоде покоління живе зовсім в інший час, час, коли, за словами св. ап. Павла, все дозволено, але не все на користь.

– Проповідь  це творчість? Тобто священик сам має дібрати потрібні слова, ідеї, теми, щоб донести до розуму і сердець?

– Від повноти серця говорять уста: “не турбуйтесь, як і що відповідати, або що говорити, бо в той час Святий Дух навчить вас, що треба говорити” (Луки 12:11-12).

– Чи є щось, чому б ви бажали навчитися?

– Перемагати себе.

Чи корректно вживати термін “професіонал” до священнослужителя?

– Професіоналізму можна досягнути на тій чи іншій роботі,  а священство – це покликання служити Богу і людям,  саме служити, а не найматися та працювати. Священик вдосконалюється своїми добрими справами.

– У служінні ви бажаєте досягти певної мети? Тобто, конкретної ілюстрації того, що всі зусилля не марні?

– Життя дане нам для того, щоб ми його розумно прожили з Божою милістю, щоб коли прийде час віддати життя Творцю, ми змогли б втішитися тим, що світ був збагачений хоть якоюсь часткою нашого перебування в ньому.  Як наслідок, кожна народжена людина прагне спасіння своєї душі, а тим паче священик, який повинен думати не тільки про себе, а й про ввірену Богом йому паству. “Стяжи дух мирний, і навколо тебе спасуться тисячі”, – говорив преподобний Серафим Саровський.

– О котрій годині починається ваш день і о котрій закінчується?

– Мій день зазвичай починається о шостій годині ранку, як і у кожної віруючої людини, молитвою, а закінчується, як Бог дасть, буває і за північ.

– З якими словами сьогодні у друкованій формі звернетеся до ваших прихожан?

– Як хочете, аби люди чинили з вами, так і ви чиніть з ними, частіше причащайтеся Святих Христових Таїн. Не тільки читайте і вивчайте Святе Письмо, а й намагайтеся жити за Євангелієм, радіться зі священиками, працюйте над собою, щоб придбати дух смирення, терпіння і любові. Тоді Христос завжди буде поруч, і ніхто і ніщо нас не розлучить від любові Божої. Носіть тягарі один одного, і так сповните закон Христа.

Протоієрей Валерій Кравець: 4 коментарі

  1. Хороший батюшка і добрий духовний наставник. Поки я жив з сім’єю у Києві на Теремка 2, то він найчастіше причащав мого маленького синочка Олександра і завжди міг його втихомирити, коли дитина починала себе погано вести у храмі.
    Хай береже Вас Господь, святий отче!

    З найкращими побажаннями
    Сергій з Луцька.

  2. Дуже гарний і добрий духовний отець. Раніше ми поки жили на вул. Горького в м. Киеві то ходили в різні храми у Киеві і Лавра і Покровський монастир, а коли переїхали в нову квартиру на Теремках 2 (Ліко-град) то постійно ходимо у цей храм з чоловіком і нашим довгоочікуваним синочком Даниилом, тому що це дитятко народилось тільки дякуючи Господу і як можна не дякувати Богу і хоча б раз в тиждень не піти у храм і не помолитись і не подякувати за все, що ми маемо, а найбільша цінність це наші дітки. Бережи Вас Господь!

  3. Действительно мудрый и искренний человек, который любит Бога и с любовью относиться к прихожанам. Ваши слова проповеди попадают в сердца и помогают смотреть на обычные, ежедневные вещи под другим углом. Большое спасибо.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *