Протоієрей Андрій Дудченко

Протоієрей Андрій Дудченко

Протоієрей Андрій Володимирович Дудченко народився 3 листопада 1976 року в місті Красний Луч Луганської обл. в родині вчителів.

День ангела: 30 листопада.

У 1993 році закінчив із золотою медаллю середню загальноосвітню школу №3 міста Красний Луч.

1997 року закінчив Київську духовну семінарію за І розрядом.

1 листопада 1997 року з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви в Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври єпископом Вишгородським Павлом висвячений у сан диякона. Направлений для служіння у храм святителя Михаїла, першого митрополита Київського, що при Центральній клінічній міській лікарні м.Києва.

Проповіді і бесіди о. Андрія:

28 грудня 1997 року Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Володимиром в Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври висвячений у сан священика. Направлений другим священиком до храму святителя Михаїла, першого митрополита Київського, з пастирським послухом у храмі святої великомучениці Анастасії Узорішительки у виправній колонії суворого режиму 45/85, що біля смт. Буча Київської обл.

До дня Святої Пасхи 1999 року Блаженнішим Митрополитом Володимиром нагороджений набедреником.

З 1999 року по теперішній час є постійним автором та редактором інтернет-журналу Київська Русь.

1999-2001 рр. був головним редактором місіонерського журналу “Камо грядеши”, який видавала парафія преподобного Агапіта Печерського в м.Києві.

З лютого 2000 року розпорядженням Блаженнішого Митрополита Володимира призначений настоятелем храма святителя Григорія Богослова в місті Києві.

До дня Святої Пасхи 2001 року Блаженнішим Митрополитом Володимиром нагороджений камілавкою.

2001 року закінчив Київську духовну академію. Дипломну роботу писав на тему “Есхатологічні уяви сучасності та їхнє богословське осмислення“. У 2017 році диплом визнаний Міністерством освіти і науки України як диплом магістра богослов’я.

17 жовтня 2001 року указом Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира переведений штатним священиком до храму преподобного Агапіта Печерського м. Києва.

2001-2002 рр. працював в Православному інформаційно-аналітичному центрі.

До дня Святої Пасхи 2003 року Блаженнішим Митрополитом Володимиром нагороджений правом носіння наперсного хреста.

2003-2004 рр. працював редактором в православному книжковому видавництві “Пролог”.

У 2006-2008 роках працював головним редактором інформаційного порталу Української Православної Церкви Православіє в Україні та очолював редакцію інтернет-проектів телеканалу “Глас“.

1 вересня 2008 року указом Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира переведений штатним священиком до храму святого Архістратига Гавриїла, що при телеканалі “Глас”, у місті Києві.

2009 року закінчив Київський національний університет культури і мистецтв та здобув кваліфікацію бакалавра книгознавства, бібліотекознавства і бібліографії.

З серпня 2009 року по травень 2010 року працював шеф-редактором телепередачі “Літопис. Відлуння епох” на телеканалі “Глас”.

13 жовтня 2010 року указом Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира переведений штатним священиком до Спасо-Преображенського собору столиці.

До дня Святої Пасхи 2011 року Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Володимиром возведений у сан протоієрея.

До дня Святої Пасхи 2012 року Блаженнішим Митрополитом Володимиром нагороджений правом носіння хреста з прикрасами.

31 грудня 2013 року Блаженнішим Митрополитом Володимиром нагороджений правом служіння в митрі.

2017 року закінчив магістратуру Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова зі спеціальності “Релігієзнавство”, напрямок підготовки “Соціально-політична етика і теологія”. Захистив дипломну роботу на тему “Літургія і Церква в богослов’ї протопресвітера Олександра Шмемана”.

У 2017 році читав курс “Літургійний реалізм” у Відкритому православному університеті Святої Софії-Премудрості.

У 2020 році завершив навчання в аспірантурі НПУ ім. М. П. Драгоманова на кафедрі богослов’я і релігієзнавства. Захистив дисертацію на ступінь доктора філософії зі спеціальності 041 – Богослов’я на тему “Літургійний реалізм в богослов’ї Олександра Шмемана”.

15 грудня 2018 року, після проведення Об’єднавчого собору Православної Церкви України, увійшов до кліру автокефальної Православної Церкви України.

З січня 2019 року є викладачем Київської православної богословської академії. Викладає історичну літургику, літургійне богослів’я, історію і актуальні питання православного богослов’я, а також курс з історії і теорії релігій.

У 2019 р. призначений секретарем Богословсько-літургічної комісії ПЦУ.

11 жовтня 2020 року нагороджений іменним хрестом Предстоятеля Православної Церкви України.


Протоієрей Андрій Дудченко

Автор книг “Сповідь та Причастя: практичні поради” (Київ: Quo Vadis, 2012; 2-е вид.: Київ: Дух і Літера, 2016), “Євхаристія: минуле, сучасне, вічне” (рос. мовою) (Київ: Quo Vadis, 2013; 2-е вид., випр. і доп.: Київ: Quo Vadis, 2018), “Божественна літургія з перекладом та поясненнями” (рос. мовою) (Москва: Дар, 2014), “Божественна літургія. Путівник” (Київ: Дух і Літера, 2016). Автор ідеї і упорядник “Молитовника православних вірян” (Київ: Дух і Літера, 2017).

Одружений. Дружина – Дудченко Поліна Володимирівна.

Нагороди: орден Української Православної Церкви святого великомученика Георгія Побідоносця (03.11.2011);

Ювілейна медаль “Різдво Христове 2000” ІІІ ст. (07.01.2000).

Публікації на сайтах: Київська РусьПравмірБогослов.ру

Канал на YouTube

Контакти: Facebook, пошта: a.dudchenko@preobraz.kiev.ua
Старий блог у Живому журналі

– Кілька слів про себе. Звідки родом? Хто батьки? Освіта?

– Народився та закінчив школу у місті Красний Луч Луганської області. Це невелике шахтарське місто на Донбасі з населенням понад 100 тис. чоловік. У місті тоді і ще донедавна була тільки одна православна церква, яка переповнювалася виключно на великі свята: Пасху, Водохреща, Преображення… Населення у загальній масі невіруюче, що типово для промислових регіонів. У ті часи до церкви ходила лише моя бабуся. Вона ж мене охрестила та змалечку водила до церкви. У церкві мені подобалося, як зазвичай дітям подобається щось незвичайне. А тут – священики у своєму красивому вбранні, ікони, співи, клуби диму від кадила… Одного разу, повернувшись додому, я вигадав собі з якоїсь іграшки кадило та став “правити”. Так грають багато дітей, яких водять до церкви.

У шкільні роки я вже рідко заглядав до церкви, кожного разу завдяки наполегливості бабусі, яка вважала, що її онук повинен пару разів на рік обов’язково причаститися. У школі, як пам’ятають багато читачів, тоді ще велася атеїстична пропаганда, хоча, можливо, вже не так активно, як колись. В будь-якому разі перед Пасхою школярів попереджали, щоб вони у жодному випадку не приходили до церкви, порушників повинні були записувати та потім “розбиратися” із ними.

Батька я зовсім не пам’ятаю, а мати працювала у школі вчителькою математики. У ті часи в церкві вона практично не бувала, та й вдома я не помічав за нею проявів релігійності.

– Які життєві обставини вплинули на формування вашого світогляду та особистості?

– У старших класах, вже наприкінці “перебудови” мене потягнуло на антикомунізм. Мабуть, це був такий спосіб реалізації підліткової потреби у протесті. Я був “домашньою”дитиною, не ходив по дискотеках, не шлявся по підворіттях, але потреба у протесті все одно лишалась і виразилася у такий спосіб. І Бог мене через це піймав. Раз радянська влада переслідувала Церкву – значить, потрібно було стати дійсно віруючим.

Радянська влада тоді подихала на очах. Йшов приблизно 1990-91 рік. Я приїжджав пару раз на рік із мамою до Києва. Вона тоді разом зі мною також серйозно зацікавилася православною вірою. Ми обов’язково йшли до Лаври, у печери, до інших київських монастирів, купляли духовну літературу, якої у нас у провінції тоді практично не було зовсім. Перша Біблія, яку я прочитав – це фінське видання “Дитячої Біблії”, яку тоді завезли до Радянського Союзу. Потім повну Біблію великим тиражем надрукували у Москві, і я почитав її читати.

В останньому класі середньої школи я почав ходити на клірос. Мене давно помітила псаломщиця та нарешті буквально “затягнула” до себе на хор. Співати я зовсім не міг, тим більше церковні піснеспіви, і ми вирішили, що починати треба з читання. Читати вдома церковнослов’янською я вже вмів, але ж у церкві – то інша справа! Тут тебе бачать та чують… Я став читати та потрохи підспівувати. А потім визріло рішення поступати після школи до духовної семінарії.

На диво для мене, поступив з першої спроби. Тоді у Київській семінарії був великий конкурс. З мого міста подавали заяви три хлопця, один з них – племінник настоятеля, але поступив тільки я. Після семінарії вступив до духовної академії, під час навчання одружився, став священиком.

– Сучасна людина, що живе у швидкому темпі, що можливо, виховувалася в атеїстичній родині, але має бажання увійти у Церкву, з чого має починати? Яким чином влаштувати власне просвітлення: зрозуміти зміст Літургії, правильно навчитися читати Святе Письмо, поводитися у храмі та ін.?

– Я не знаю універсального рецепту. Всі ми різні, у кожного свій шлях до Бога, кожного Бог намагається “зловити” через щось особливе. Питання про поведінку у храмі навряд чи відноситься до категорії головних та навіть другорядних. Це прийде само собою, в процесі входження до церковної традиції. А ось читати слово Боже потрібно усім. Починати краще з простих книг Нового Завіту, таких як, скажімо, Євангеліє від Марка, написане для вчорашніх язичників-римлян. І поступово читати далі. Помилково думати, начебто достатньо прочитати Біблію один раз. Слово Боже таке, що його треба не прочитати, а читати. Знову і знову повертаючись до начебто вже знайомих текстів, відкриваючи у них новий вимір глибини й мудрості. Слово Боже ми читаємо не для того, щоби задовольнити власну цікавість, а щоби змінювати життя. Саме з цього починається Євангеліє: “Покайтеся, бо наблизилося Царство Боже”. Тобто змініться, станьте такими, щоби бути синами Царства.

Ви питаєте, як зрозуміти літургію. Як на мене, це надзвичайно цікава та важлива річ. Тільки той розуміє Церкву, хто розуміє її літургію. Церква Христова є Церква, яка молиться та звершує літургію. Церква явним чином стає Церквою, яка у Біблії називається Тілом Христовим, коли християни, які складають цю Церкву, причащаються Христова Тіла. Якщо станемо заглиблюватися у тему, не вистачить місця, бо говорити про це треба багато. Є література про богослужіння, наприклад, праці генія ХХ століття о.Олександра Шмемана. До того ж, щоб розуміти службу, потрібно добре знати Святе Письмо: християнське богослужіння насичене цитатами з Святого Письма та алюзіями на нього.

– Які упередження щодо церкви чуєте? Запитую для того, щоб молоді люди не зважали на забобони бабці, і зважилися, можливо вперше, переступити поріг храму.

– Потрібно запам’ятати: не все, що ви почуєте від когось у храмі, – це голос Церкви. Не все, що прочитаєте у православній газеті, журналі, сайті чи книзі, є голос Церкви. Більше того, не завжди те, що можна почути від священика, є голос Церкви. Входячи до Церкви, ми не відкидаємо даровану нам від Бога здібність критичного мислення. Дехто вважає Церкву старомодною, мовляв, у ній все традиційно. Насправді у Церкві є місце традиції. Але суть, яку несе Церква – Блага звістка Христова – завжди нова. Як любить повторювати один сучасний богослов, християнство засновано на камені, який залітає до нас через вікно. Цей камінь – Христос. Він вщент розбиває наші, людські, уявлення про те, яким повинен бути Бог та якою повинна бути релігія. Насправді, до Церкви люди приносять багато язичницького, і насамперед – язичницьке ставлення до Бога та віри. Створюють бога за людським образом та подобою. Зручного бога. Такого, який бі виправдував гріхи та звиклий спосіб життя. “Даю, щоби Ти мені дав”. Філософія споживача. А у Церкві головне богослужіння – це Євхаристія, буквально “подяка”. Головне, що ми можемо зробити у Церкві – це дякувати Господеві та прославляти Його. Решта додасться.

– Як гадаєте, у наші дні, що має відбутися, аби воно в очах людей було усвідомлене, як Чудо? Як те, що переконало би і додало Віри?

– Господь Ісус відмовився давати таке чудо. Він не купляє нас дешевими спецефектами, а чекає на любов. Дива насправді є у житті кожного з нас. Це втручання Бога у життя через якісь обставини. Але Він не приголомшує нас ними, а делікатно підказує, щоби ми навчилися самі йти вірним шляхом.

– Які дасте основні характеристики часу, у який живемо? Проблеми віри, чим вони відмінні у різні часи?

– Вірити у Христа завжди означає зробити вибір та прийняти виклик. Змінюються зовнішні обставини людського життя. Суть людська не змінюється. Наприклад, гріхи сьогодення нічим не відрізняються від тих, що були знайомі ще з біблійних часів. Може це комусь дивовижно, але за тисячоліття людство не вигадало нових гріхів. Гріх надзвичайно нудний. Чого не скажеш про праведність. Саме у виконанні Божих заповідей є нескінченний простір для творчої реалізації. Побачити цей простір для себе ? ось чого насправді чекає сучасна людина, можливо, навіть, ще не усвідомлюючи цього.

29 thoughts on “Протоієрей Андрій Дудченко

    • Дорогой Олег,
      Действительно это было написано для украинской аудитории, а если Вы хотите перевод, то можно воспользоваться сайтом, который предложил Евгений. Он делает довольно качественные переводы.

  1. Мне очень нравится отец Андрей, после отца Павла, который умер полтора года назад ? это первый священник которому я могу довериться…!
    Вы вносите в этот хаос, который существует в повседневной жизни и вообще в мире ? умиротворение, я часами могу слушать Ваши проповеди?большое спасибо.

    • Мені також він дуже подобається, хоча сказати всі священики цього храму дуже привітні?

  2. Мы были с паломническое группой в Израиле, получила невероятное удовольствие массу незабываемых впечатлений!
    Большая благодарность и низкий поклон о. Андрею и матушке Людмиле, сопровождающие нашу группу, за их любовь к паломникам и заботу.
    За их проповеди, рассказы и наставления, глубокие знания истории Нового и Ветхого Завета, конечно, особая радость – это участие в Божественной Литургии у Гроба Господня и причастие.
    Когда рассказывала матушка Людмила к нам часто подходили паломники из другой группы люди и тоже ее слушали, а потом у нас спрашивали, откуда такая благодатная матушка.
    От. Андрей присоединяюсь ко всему ранее сказаному, Вы удивительный человек и я благодарна Господу Богу, что такой человек есть в моей жизни.
    Спаси Вас Господи за Ваш труд, Ваше доброе сердце и отношение к людям!

    Ваша прихожанка, Наташа.

  3. Батюшка двічі освячував мою кімнату у гуртожитку №15, тому я вважаю його майже членом своєї сім’ї. Під час його проповідей завжди дізнавався щось цікаве і повчальне з історії церкви, по-іншому починав розуміти суть духовного життя і свого шляху до спасіння.
    Дякую Вам батюшка за мудрі слова і пастирські настанови. Я з дружиною і сином повернувся на рідну Волинь, але ніколи не забуду Вас і всіх отців Свято_Преображенського храму на Теремка 2 у Києві. Буду радий бачити всіх у Луцьку.
    Бережи Вас Господь!

  4. Вдячно згадую відважне молодіжне служіння отця Андрея у храмі прп. Агапіта Печерського! Мудра витримка і толерантні зусилля у всіх сферах молодіжного служіння дала нам велике вдохновення у розвитку! Багнатьом хлопцям і дівчатам з братств Галичини, Карпат, Волині то було скарбом – читати та ділитися думками співтворчості ниви “Камо грядеши” та сайту “Київська Русь”! А для багатьох нас, що прийшли в УПЦ з пострадянських громад інших деномінацій – то було цінним – зустріти у строгому, грубоватому, часом дуже навіть суворому середовища православних Києва 1999 року… Нині теж вистачає “в натуре православных”, які засмикані політичними течіями, або криптоправославними, хто під впливом осудів не знайшли повного розкриття Божих талантів. Тому глибинний спокій і водночас активна напруженя праця наших пастирів най кождий день зробить Днями Молоді Православної! Днями Творчості й торжества духовного світу дітей Христових! ХРИСТОС ВОСКРЕСЕ! http://www.spmu.narod.ru

  5. Добрый день ! Скажите пожалуйста где можно найти главу в читание апостола Павла где говорилось о том что люди веселятся, а вас вообще непонимают и непринимают. Про немощи тела что даются чтобы в больший грех не впасть. Мне так запали эти слова в душу а найти немогу. Благодарю !

    • Уважаемая Елена, вероятно, Вы имеете в виду слова апостола Павла о “жале в плоть” – 2Кор 12:7, или, может быть, о том, что “доброго, которого хочу, не делаю, а злое, которого не хочу, делаю” – Рим 7:15-25.

  6. Спасибо Вам большое Батюшка Андрей что ответили мне. Я немного не то имела в виду, наверное по незнанию текстов от кого написанные были немного запуталась но уже нашла этот ответ в Библии. Цитата из Библии / 1Петр 4:1-6 – 1. Итак, как Христос пострадал за нас плотию, то и вы вооружитесь тою же мыслью; ибо страдающий плотию перестает грешить,
    2. чтобы остальное во плоти время жить уже не по человеческим похотям, но по воле Божией.
    3. Ибо довольно, что вы в прошедшее время жизни поступали по воле языческой, предаваясь нечистотам, похотям (мужеложству, скотоложству, помыслам), пьянству, излишеству в пище и питии и нелепому идолослужению;
    4. почему они и дивятся, что вы не участвуете с ними в том же распутстве, и злословят вас.
    5. Они дадут ответ Имеющему вскоре судить живых и мертвых.
    6. Ибо для того и мертвым было благовествуемо, чтобы они, подвергшись суду по человеку плотию, жили по Богу духом.
    (Первое послание Петра 4:1-6).
    Батюшка Андрей подскажите пожалуйста есть ли книги в которых можно было бы прочитать почему так важно причастие для человека, чтобы можно было понятно объяснить некоторым людям что без причастия мы не спасёмся, а то мои доводы мало кто слушает.

  7. Добрый день ! Отец Андрей может Вы подскажите я зашла на один сайт http://orthodoxy.org.ua/data/lugansk-zaginuv-svyashchenik-pidtrimki-potrebuie-matinka-z-5-ma-ditmi.html в котором ишла речь что в Луганске погиб протоирей Владимир Креслянский у него осталось 5 детей и написан был для перевода денег номер 4731 2171 0567 6058 Кунец Анна Александровна. Я не знаю можно ли доверять этому сайту а помощь хочу оказать хоть небольшую денежную. Если Вы что-то знаете про эту ситуация ответьте мне пожалуйста.

    • Добрый день, Елена! Да, этому сайту вполне можно доверять. Это информационный портал Украинской Православной Церкви. Они ставят проверенную информацию в просьбы о помощи. Спаси Вас Христос!

  8. Добрый день ! Отец Андрей скажите пожалуйста, а 1 ноября на Дмитриевскую родительскую субботу есть исповедь и причастие и в какое время ?

    • Добрый день, Елена. Да, конечно же. Исповедь в 8:30, а в 9:00 начало Божественной литургии.

  9. Добрый день ! Отец Андрей подскажите пожалуйста в том году поездка в Иерусалим была в пределах 6-7 тысяч гривень, а на сегодняшний день в какую сумму может обойтись такая поездка ?. На других сайтах я смотрела цена выросли сильно и поедка выходит где-то 11-12 тысяч, это в два раза дороже конечно всё от курса зависит счас. Спасибо.

  10. Здравствуйте! Отец Андрей, пожалуйста, подскажите, есть ли возможность с Вами побеседовать (не в виде исповеди)? Я никогда в церковь не ходила и не знаю с чего следует начинать, а душа требует! Заранее спасибо.

    • Здравствуйте, Нина. Да, конечно. Например, в субботу вечером, после вечерни. Приходите к 19:00 или раньше, на службу. С уважением, священник Андрей

      • Спасибо большое за оперативный ответ, Вы даже себе не представляете, как этот ответ мне сейчас был необходим!! Я обязательно приду в субботу.

  11. Для людей, що живуть у віддалених селах, і не завжди можуть відвідувати Церкву, а тим більше бувати у Вашому Соборі,трансляції онлайн є безцінними. З трепетом чекаю кожної неділі і разом з Вами перебуваю у храмі, співаю “Символ віри” і “Отче наш”, молюся, прошу прощення. Підкажіть будь-ласка, а можливо десь можна прочитати про те, як себе вести і взагалі чи можливо брати участь у літургіях, перебуваючи біля екрану монітора?

  12. В соборе очень красиво поёт хор. Особенно на Благовещенье солистка пела (вроде Радуйся Марие) просто от земли как отрываешься. Очень бы хотелось чтобы на вашем сайте были бы записи исполнения хора что бы можно было в любой момент послушать это неземное пение. Спасибо !

  13. Я не знала куда написать и в какой раздел просто на сайте нет какого-то общего раздела. Хочется поделиться с людьми радостной новостью наконец-то в Киев привезут икону которую я жду уже два года хотя её привозили каждый год зимой. Всемирно известную православную святыню, икону Божией Матери «Почаевская» 16 ноября доставят для поклонения верующих в Киев. Образ пробудет три дня (по 18 ноября) в столичном храме в честь преподобного Феодора Освященного.
    Свято-Феодоровский храм находится по адресу: г. Киев, улица Овручская, 7 (от станции метро «Лукъяновская» автобусом № 31 до остановки «Областная больница» или троллейбусом № 6 или № 18 до остановки «улица Багговутовская»).
    Храм открыт с 8.00 до 20.00. Телефоны для справок: (044) 483-20-01; 483-44-04; 097-067-46-86.

    • Скажите пожалуйста, как относится Православная церковь к такому явлению, как цитирую – “икону… доставят для поклонения…”, ведь учение Православной церкви говорит только о почитании святых икон.

      • Уважаемая Елена,
        Действительно, мы учим о поклонении одному только Богу, а в отношении икон – о почитании. Однако в языке используется и слово “поклонение” по отношению к предметам почитания, хотя такое поклонение следует отличать от поклонения Богу. В греческом языке для различия этих двух разных по сути видов поклонения есть два глагола: “латрия” как поклонение – истинное служение, которое христиане воздают только Богу; и “проскинисис” – почитательное поклонение, как например, склонение головы в знак уважения перед кем-то, такое почитательное поклонение совершается и перед иконами. Когда мы говорим просто “поклонение”, то нужно понимать, что это слово может использоваться как в одном, так и во втором значении. Если оно используется в первом значении по отношению к иконам – то это неправильно, а если во втором значении – то допустимо. С уважением, священник Андрей.

  14. Дуже гарний батюшка, продовжувач справи протоієрея Олександра Креницького

  15. Слава Ісусу Христу!Дайте будь ласка відповідь,чому я зараз не можу перераховувати гроші на пожертування(я поміняв картку з ощад 9там було все норма)на приват(а тут не пропускають) у чому проблема? Може зразу на картку Приватбанку Вашої чи іншої.А то я перестав пересилати гроші,а записки пишу,а це не повинно так бути,я повинен внести також свою лепту.Дякую.Спаси Господи!

    • Христос народився! Шановний пане Дмитро, ми вже понад рік приймаємо пожертви не на картку, а на рахунок парафії, реквізити тут: http://preobraz.kiev.ua/faq/online-prayers/ З повагою, священник Андрій Дудченко

  16. Слава Ісусу Христу !!!Спаси Господи!!!Якщо я перераховую кошти на Ваші реквізити,коли я отримую пенсію,чи будуть прочитані ті імена за Богослужінням Акафестом),якщо я буду писати імена кожної неділі чи свтята,коли відправляється Служба Божа?Спаси Господи.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *