Богослужіння у неділю п’яту Великого посту

Сьогодні, 25 березня, у п’яту неділю Великого посту в нашому соборі служили дві Божественні літургії. Ранню очолив священик Богдан Гулямов, а пізню – митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр у співслужінні духовенства храму та разом із вірним народом Божим. Сьогодні Православна Церква згадує преподобну Марію Єгипетську, житіє котрої читалося за богослужінням ввечері минулої середи. Після Апостолу проповідував протодиякон Іван Гичун, проповідь після Євангелія сказав протоієрей Віталій Машинський. За богослужінням підносили молитви за упокій новопреставленого архієпископа Іларія, якій відійшов до Господа дев’ять днів тому.

За сприяння голови Парафіяльної ради Ігоря Лисова Божественна літургія транслювалася наживо на нашому сайті та на YouTube-каналі Спасо-Преображенського собору.

Повний запис відео буде доступний для перегляду після обробки на сервері:

Проповідь протодиякона Івана Гичуна на Апостол:

Щойно ми чули уривок з послання ап. Павла до євреїв. Як ми знаємо, послання це адресоване тим, хто вже навернувся до Христа.

Чому ж тоді автор послання змушений так часто згадувати про старозавітні жертвоприношення? Адже вони повинні були повністю втратити свою значимість. На перше місце мали б вийти нові правила життя в дусі вже Нового Завіту.

Швидше за все, автор точно знав, що дехто з євреїв ще практикував жертвоприношення, водночас поєднуючи це з вірою в Ісуса Христа. Звісно, в одну мить людині складно докорінно змінитись. Для цього потрібен певний час. І багато євреїв не стали тут винятком.

З історії ми знаємо, що на той час, час написання цього послання, а це був приблизно 63 рік, ще не розпочалась так звана іудейська війна. Ще не був зруйнований римлянами Єрусалим, і тому храмові жертвоприношення лишались наочними й актуальними для єврейського люду.

І як бачимо з даного уривка, автор робить акцент саме на ущербності цих обрядів. Ми не чуємо тут прямого заклику: досить крові. І тому саме через цю свою делікатну стриманість автор, добре усвідомлюючи, що по-іншому його просто можуть не зрозуміти, зосереджує увагу читача на жертві Христовій, яку Господь наш Ісус Христос звершив заради нашого спасіння. Тому тільки вона має справжню цінність. Тільки вона може нас змінити, преобразити й мотивувати нас до добрих справ. Тільки ця жертва є справді спасительною.

Що ж нам, дорогі браття й сестри, до пережитків єврейського минулого? Жертвоприношення, скажемо ми, для нас неактуальні.

І дійсно так. Але якщо поглянути на це ширше, то ми часто самі шукаємо компромісів зі своєю совістю, коли віруємо в Бога та водночас свідомо грішимо. Коли називаємо себе православними християнами, але поводимось іноді гірше за людей нецерковних. Ми повинні не забувати, що вибір завжди за нами. І ми цілком спроможні, якщо не в одну мить, то з часом стати кращими. І найкраще для цього підходить період Великого посту.

Нехай же Всемилостивий Господь допоможе нам гідно пройти поприще цього Великого посту й вже новими очима, новим серцем зустріти Світлу Пасху Христову. Амінь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *