Божественна літургія у неділю м’ясопусну

Сьогодні, 11 лютого, – третя підготовча неділя до Великого посту, м’ясопусна. За Божественною літургією цього дня читається притча про Страшний суд (з Євангелія від Матфея). Богослужіння цього дня в нашому соборі очолив митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр у співслужінні кліриків собору та разом з усім вірним народом Божим. Після Апостолу проповідував протодиякон Іван Гичун, проповідь після Євангелія сказав протоієрей Миколай Тишкун.

За сприяння голови Парафіяльної ради Ігоря Лисова Божественна літургія транслювалася наживо на нашому сайті та на YouTube-каналі Спасо-Преображенського собору.

Читання Апостолу:

Проповідь протодиякона Івана Гичуна на Апостол:

Дорогі браття й сестри, сьогоднішня неділя іменується в Церкві м’ясопусною. І в апостольському читанні, яке ми чули щойно і традиційно чуємо щороку за тиждень до Великого посту, мова теж йде про м’ясну їжу. Асоціативно ми сприймаємо цей уривок як заборону вживати м’ясо в період Великого посту. Проте справжня суть цього уривку значно ширша й важливіша.

Адресуючи своє послання коринфянам, апостол Павло хотів не просто повідомити їм свого роду правило – їсти чи не їсти м’ясо. Мова йшла саме про ідоложертовне м’ясо тварин, яке язичники або роздавали або швидше продавали після звершення своїх священних обрядів. І християни при бажанні теж мали доступ до цієї їжі.

Одні християни добре розуміли, що ідол – це ніщо, і від споживання цієї їжі вони нічого не втрачають, свого істинного Бога не зраджують. Тому докорів сумління в них це не викликало. І дійсно вони по-своєму були праві в своєму виборі. Але тільки з однієї сторони!

З іншої, це знання, ця свобода їхня іноді ставали справжньою спокусою для немічних у вірі. Ці люди втрачали духовний орієнтир. Тобто вони не могли зрозуміти, чому вживання ідоложертовного не являється гріхом. Такі люди не завжди могли зрозуміти, що дозволено, а що ні; де є правило, а де — обґрунтоване виключення з нього. Навіть більше того, одного разу побачивши, як єдиновірний брат споживає таку їжу, немічний у вірі, міг вирішити не мати зовсім ніяких справ з таким, на його думку, грішником. І відтак вже на цьому початковому й не настільки значущому рівні людина могла зупинитись на своєму шляху до Бога.

І тут апостол Павло пропонує лише один вихід. Сильний у вірі має свідомо поступитись слабшому. Поступитись своїм правом, своєю свободою задля насправді великої мети – привести й цього поки що немічного у вірі християнина до Христа і ні в якому разі не стати перепоною на його шляху до Бога. Тому апостол і підкреслює досить категорично: «якщо їжа спокушає брата мого, то не буду їсти м’яса повік».

Отже, головне тут, як бачимо, дорогі браття й сестри, це любов і турбота про спасіння не лише своє, а й наших ближніх.

Звичайно, не завжди все залежить від нас. І інколи одне наше випадкове слово чи дія можуть мати небажані наслідки, але завжди варто пам’ятати: Господь наш Ісус Христос помер за всіх. Всі покликані до Нового Раю. Тому просімо у Господа мудрості й розсудливості, аби знати, як і коли нам варто діяти, щоб бути не перепоною людині на шляху до Бога, а надійною переправою до тихої пристані Царства Небесного. Амінь.

Повний запис відео буде доступний для перегляду після обробки на сервері:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *