У Святій Софії за участі митрополита Олександра презентували новий Молитовник, підготовлений кліриком нашого собору

Вчора ввечері в стінах Софії Київської презентували новий “Молитовник православних вірян” видавництва “Дух і літера”, підготовлений творчим колективом на чолі з кліриком Спасо-Преображенського собору протоієреєм Андрієм Дудченком. У презентації взяв участь митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр.

В цьому виданні втілена ідея “живої традиції” та створено спробу об’єднати в молитві розділених українських православних християн, розповів отець Андрій. Владика Олександр зазначив, що дане видання продовжує традицію, започатковану за Блаженнішого Митрополита Володимира, коли було видано факсимільне “Пересопницьке Євангеліє” – перший переклад Євангелія українською мовою, “Древній Києво-Печерський молитвослов” з чином ранкових і вечірніх молитов із “Полууставу” свт. Петра Могили.

Видання підготовлене групою однодумців із духовенства і вірян Української Православної Церкви за підтримки української діаспори в Канаді та київського Відкритого православного університету Святої Софії. Науковий редактор і перекладач — Володимир Шолох, літературні редактори — протоієрей Богдан Огульчанський і протодиякон Микола Лисенко, поетичний редактор Акафісту — Олеся Мамчич. Вишукане графічне оздоблення книги зробив Олексій Чекаль.

Укладач молитовника так описує мету цього проекту:

1) об’єднати українських православних християн, роз’єднаних на декілька церковних юрисдикцій, в спільній молитві про єдність Церкви в Україні;

2) оживити молитовне життя вірян, розширивши їхній світогляд через знайомство з багатством східної православної молитовної традиції, зокрема, з практикою молитви грецької Церкви.

Новий Молитовник має й інші особливості. “Тут ви не знайдете звичайних ранішніх та вечірніх молитов, які зазвичай нам пропонують читати в усіх інших молитовниках, — говорить отець Андрій. — Молитовне життя не має обмежуватися читанням одного й того самого набору молитов кожного дня, з року в рік. Натомість тут можна знайти забуту вірянами класику — ранішні та вечірні, а також полуденні, нічні молитви тощо, вибрані з класичної молитовної книги Церкви — Часослову. Також тут є молитви преподобного Силуана Афонського, архімандрита Софронія Сахарова, отця Олександра Меня — наших сучасників. Це жива традиція. Розмаїття і глибина”.

Священик Андрій Дудченко так пояснює ідею, з якої півтора роки тому почався проект:

“Виклики, що стоять перед українськими православними церквами сьогодні, потребують від нас, людей Церкви, швидких дій. Ці виклики — суспільно-політична криза в умовах зовнішньої агресії з боку держави, що називає себе православною, та водночас намагається розпалити конфлікти на міжконфесійному ґрунті; підсилення антагоністичних настроїв серед українських вірян по відношенню один до одного; а разом із тим давно тривалий процес секуляризації, “магічне” ставлення до релігії, широке розповсюдження в суспільстві марновірства та обрядовірства. Розділення українського Православ’я триває, хоча запит людей на єдність Церкви стає дедалі більшим. Втім, віряни переважно не знають, що робити із цим бажанням єдності.

Допомогти в цьому може щира і гаряча молитва християн. Можливо, це не призведе до швидкого результату, але закладе важливий фундамент на добру перспективу. Християни, що моляться про єдність, вже фактично через це стають єдиними, незважаючи на церковні перегородки”.

Упродовж останніх 18 місяців перед друком було проведено роботу з упорядкування та редагування текстів Молитовника, в тому числі за грецькими і давньоєврейськими оригіналами, а також створення вишуканого поліграфічного дизайну.

У Молитовнику зазначено подяку товариству святителя Іларіона Київського в Рейджані, Канада, та первоієрарху Української Православної Церкви в Канаді митрополиту Юрію за молитовну підтримку цього проекту.

Серед вірян УПЦ існує великий попит на молитовник українською мовою, говорить упорядник. Втім, незважаючи на те, що можна знайти велику кількість молитовників українською на парафіях УПЦ КП, УАПЦ та УГКЦ, віряни УПЦ побоюються ними користуватися через те, що ті видання не мають благословення церковної влади УПЦ, або такої, що є визнаною з боку УПЦ.

“Видання молитовника за підтримки УПЦ в Канаді (в юрисдикції Константинопольського Патріархату), сподіваємося, буде прийнято відкритими до діалогу християнами з усіх українських православних юрисдикцій”, — сподівається укладач.

Замовити “Молитовник православних вірян” можна у видавництві. Він є також у лавці Спасо-Преображенського собору.

Фото Максима Сидоренка

3 thoughts on “У Святій Софії за участі митрополита Олександра презентували новий Молитовник, підготовлений кліриком нашого собору

  1. Дуже хочу замовити і мати “Молитовник православних вірян” українською мовою. Допоможіть будь-ласка знайти це видання. Спаси Господи Вас!

    • Будь ласка. Ви можете замовити це видання в магазині quo-vadis.com.ua

  2. Так склалось, прослужила я у храмі Різдва Христового (Оболонь) 8 літ,будучи чтецом, постійним по благословенню настоятеля.Скажу відверто: все життя молились за обїєнання церкви а архієреї разом з політиками працювати так щоб не допустити обєднання, створюючи комісію саме з цією метою, бо там не може бути обєднання де від початку навязують свою волю не беручи до уваги нічого від тих з ким нібито хочуть обєднатись.І перше,- це мова.Коли пригадую почула спів “Боже великий. Єдиний..”у Храмі- реально почала оживати, це було чудо після 9р.поневірянь у церкві.Просила настоятеля хоч би попрацювати на сайті храму переписувати те що він писав російською, русифікуючи паству вперто стоячи на тому що мова священна. Та так,священна, але якщо Господь Іісус говорив арамейською, то чому не допускалося молитв українською тоді коли у храмі стоять українці.-ну хоч окремі псалми.чи трисвяте чи хвалитні.Виходить, не хотіли щоб любов Його торкалася сердець українців.Щиро люблячи церковнословянську ми не мали права брати до рук український молиствослов.Сестра росіянка якось запитала: ти ж українка, як же тобі живеться з цим?Сусідка спитала якось а як же тобі у російськомовній церкві. я відчула себе загубленою але відказала: а це як заміж вийшла…питання у тому тільки чи вдало…-Пройшло 8 літ трудів во Славу Божу, постійно, без пайка, 15грн за службу- у фіналі настоятель закотив скандал що “ти вже тихо читаєш іди кудись іще” і випер за двері,.просилась назад бо вже роки,а він пихато відвернувся а потім вдарили ціни, тарифи, відсутність допомоги. Це все можна пережити при Божій допомозі, але коли у серці пастиря не знайшлося любові до своєї людини.8 літ вони обривали мені телефони звали читати,залишили без роботи.а коли забагатіли і розмножилися, викинули за двері.Ось вде другий рік згадую що істинне благословіння доставляють человеку труди його, залишившись без храму…Оптимистическая вера у нас у православних…після такого навіть,повірте, сам Бог став сумніватися що це православні, якщо вже й безропотні не догодили.

Залишити коментар до Михаїл Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *