Богослужіння Великої Суботи

13077044_1219220758102838_3954370585102581599_n“Ця субота є благословенна, у ній Христос, заснувши, воскресне триденний”, – співається у кондаку Великої Суботи. Займаючи місце посередині між Хрестом та Воскресінням, Велика Субота є унікальним днем церковного року, коли плач перетворюється на радість. Це єдина субота впродовж усього року, яка є днем суворого посту: літургія (св. Василія Великого) цього дня за уставом відправляється після вечірні. У тематиці цього дня поєднуються найглибше умалення Сина Божого, що “навіть до пекла зійшов” у пошуках загиблого Адама, та початок перемоги над пеклом та смертю.

З Великої Суботи починається святкування Воскресіння. Про це говорить богослужіння Великої Суботи, а також і проповіді святих отців, які в цей день присвячені воскресінню й перемозі. Це видно і з іконописної традиції. Канонічна ікона Воскресіння Христового – це зображення Його зішестя в ад. Звичайно, існують ікони Воскресіння, на яких зображують явлення Христа мироносицям і учням. Однак у повному розумінні іконою Воскресіння є зображення знищення смерті, коли душа Христа, поєднана з Божеством, спустилася в ад і звільнила душі усіх, хто був там і чекав Його як Спасителя. “Смерті святкуємо умертвіння, аду ж руйнування”, – співаємо ми в церкві. Перемога над адом і умертвіння смерті – в цьому і є глибинний сенс свята.

Воскресіння Христове. Фреска церкви Хора в Константинополі

Воскресіння Христове. Фреска церкви Хора в Константинополі

Слово “ад” в Новому Завіті відповідає давньоєврейському “шеолу”, темному, невидимому царству мертвих. У Старому Завіті шеол представлявся як певний простір в надрах землі. Христос увійшов у владу смерті, погодився померти – після чого силою Свого Божества переміг смерть, абсолютно знесилив її і Своєю власною силою і дав можливість кожній людині уникати панування, влади та сили смерті і диявола.

Для розуміння цього дуже важливо Огласительне слово cв. Іоанна Златоуста, яке читається під час Великодньої Літургії. Поряд з іншим у ньому йдеться про те, що ад, зустрівши Христа, “засмутився, знеславився, став безвладним, зв’язаним та знищеним”. Далі говориться, що зі смертю Христа на хресті ад, прийнявши смертне тіло, опинився перед Богом, прийнявши землю-прах, зустрів небо, прийнявши те, що бачив, тобто людське тіло, людську природу, був переможений тим, чого не бачив, тобто Божеством.

13083173_1219486084742972_6729441110870191511_nЗначну частину утрені Великої Суботи, яку митрополит Олександр разом із священиками відправив у Спасо-Преображенському соборі ввечері 29 квітня, займає спів “Непорочних” – 17-ї кафізми з Псалтиря, яка зазвичай входить до складу воскресних (в сучасній практиці це втрачено), суботніх та заупокійних богослужінь. Спів “Непорочних” чергується з “похвалами” – невеликими репліками, які до кінця кафізми стають все коротшими. Їхня тематика поступово змінюється від поховального плачу до руйнування пекла та очікування Воскресіння. Одразу після кафізми співають воскресні тропарі “Ангельський собор здивувався…”

13082493_1219486091409638_1024336947301012959_n

Далі йде канон Великої Суботи з найкрасивішими ірмосами “Волною морською”, написаними єдиною в історії жінкою-гімнографом Касією. А після великого славослов’я Плащаницю не поспішаючи обносять навколо храму. В кінці процесії після входу в храм читається пророцтво Єзекиїля — про сухі кістки, що воскресають за повелінням Божим. Далі в апостольському посланні до Коринтян йдеться про Христа як про “нову Пасху”. Після апостола “алілуя” співають з воскресними стихами “Нехай воскресне Бог”. А Євангельське читання розповідає про те, як біля гробу Спасителя було поставлено римську стражу.

13118993_1219486204742960_8425057802495064730_n

Літургія Великої Суботи, яку відправляють вранці 30 квітня, поєднується з вечірнею. Ця служба наповнена хрещальною тематикою. В давнину переважно цього дня хрестили дорослих, які впродовж Великого посту проходили інтенсивний курс підготовки (катехизацію) до цього таїнства. За сьогоднішнім богослужінням митрополит Олександр здійснив чин Хрешення над немовлям Оленою під час читання старозавітних пророцтв — паремій.

13062066_1219812431377004_6171555518053502824_n

Про хрещення говориться також в апостольському читанні цього дня. Це уривок з послання до Римлян: “Браття, усі ми, що хрестилися у Христа Ісуса, у смерть Його хрестилися…” Далі замість “алілуя” співають стихи 81-го псалма “Воскресни, Боже…” – і у цей час духовенство переодягається із темних одеж у світлі та починається воскресна тематика. Євангельське читання з останньої глави Євангелія від Матфея розповідає про пусту гробницю на світанку першого дня після суботи та про явлення воскреслого Спасителя.

13102681_1219812411377006_4410748948184269685_n 13087723_1219789104712670_131986682872985171_n 13062542_1219789158045998_2636566684770424153_n 13082482_1219812554710325_1825971442274422374_n 13118850_1219789198045994_9105667583825923769_n

13124627_1219789031379344_5393446521381393477_n

13061986_1219486354742945_7119137047272532919_n 13062548_1219486198076294_1135734257720389668_n 13082493_1219486351409612_2234314900082715846_n 13096311_1219486208076293_6261866768779910159_n 13102760_1219486244742956_764609356426194329_n 13133171_1219486324742948_8982348186065711413_n

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *