15 лютого – Стрітення Господнє

День Стрітення Господнього – 15 лютого – одне з найбільших свят Православної Церкви. У цей день не “зима з весною стрічається” (як каже навколоцерковне повір’я), а споминається одна з ключових подій історії взаємин Бога і людини: Ісуса Христа, який був принесений на 40-й день після народження до єрусалимського Храму, зустрічає праведний Симеон. У цій події Церква бачить зустріч двох Завітів: на зміну Старому Завіту, який уособлює старець Симеон, приходить Завіт Новий – який встановить із людьми втілений Месія-Христос.

Настав час, якого людство чекало не одне тисячоліття. У світі з’явився Той, Хто стане переможцем гріха й смерті, Хто відкриє усім народам путь у Царство Боже та буде шукати кожну заблукалу вівцю… Прозріваючи це, праведний Симеон, взявши младенця Ісуса на руки, мовив:

Нині відпускаєш раба Твого, Владико, по глаголу Твоєму з миром; бо виділи очі мої спасення Твоє, яке Ти уготовив перед лицем усіх людей: Світло на одкровення народам і на славу людей твоїх Ізраїля.

Симеон побачив Христа – і тепер він може з миром “відійти до праотців”, тобто померти, щоби зійти до темного шеолу, де томляться усі спочилі, чекаючи на звільнення. І Симеон принесе їм радістну звістку: чекати залишилось недовго, бо я власними руками тримав Того, Хто зламає пекло.

Церква співає у день свята: “Древній днями, Хто дав у давнину Закон на Синаї Мойсею, нині зрім як Младенець; і Закон сповняючи, як Творець Закону, по Закону до Храму приноситься і старцю вручається”. Той самий Бог, Який говорив на Синаї з Мойсеєм та встановив юдейський Закон, тепер приноситься до Храму як немовля, сповняючи цей самий Закон. У словах гімну видно церковне вчення про те, що в усі часи Бог спілкувався з людством у особі Сина. Тому, зокрема, неправомочне зображати на іконах Бога Отця – Котрого ніхто ніколи не бачив. “Ветхий деньми”, тобто старець, у вигляді якого Бог являвся деяким пророкам до втілення Христа – це Той самий Син Божий.

Стрітення. Картина Давида Попіашвілі

Стрітення. Картина Давида Попіашвілі.

У день Стрітення Господня по церквах перед літургією за традицією освячують свічки. Традиція ця походить від давнього звичаю робити у день Стрітення процесію містом із запаленими світильниками (на кшталт хресного ходу). Потім виникло повір’я, що нібито ці свічки охороняють житло від “грому”, тобто пошкодження блискавкою. Насправді ж у молитвах на благословення свічок на Стрітення підноситься до Бога прохання про те, щоб, як запалені свічки власним світлом розганяють нічну темряву, так и наші души, просвітлені Духом Святим, уникали гріховної пітьми (“сліпоти”).

Стрітенська свіча важлива як символ просвітленості серця Духом Святим, а якщо цього немає і свіча сприймається просто як “обряд” чи “традиція”, то вона позбавляється свого сенсу й вироджується у язичницький магізм.

На Стрітення також відзначають день православної молоді. Молодість – це час, коли у житті людини трапляються, як правило, найважливіші зустрічі. Зустріч власної “половинки”, з якою розділиш радощі й скорботи усього подальшого життя, зустріч вірних друзів, зустрічі, яки скерують життєвий шлях та, найголовніше, які посіють у нашому серці зерна вічного життя. Молодість – повна спокус, але й благодатна доба!

Тож вітаємо усіх парафіян та відвідувачів сайту зі святом! Нехай у кожного з нас у житті буде більше справжніх, дійсних зустрічей – “стрітень” – і один з одним, і з Богом.

Розклад богослужінь у Спасо-Преображенському храмі на Стрітення

14 лютого: 17:00 – вечірня.

15 лютого: 8:00 – молебень з водосвяттям та освячення свічок,
8:40 – часи,
9:00 – Божественна літургія.

2 thoughts on “15 лютого – Стрітення Господнє

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *